25 листопада 2023 року в НАОМА відбулася ХІ міжнародна наукова конференція «Платонівські читання».
Кожен рік конференція, що носить ім’я видатного вченого, мистецтвознавця, живописця, професора Платона Олександровича Білецького (1922-1998), збирає коло однодумців – мистецтвознавців, реставраторів, митців та педагогів в стінах Академії.
Конференцію відкрив ректор Академії, кандидат мистецтвознавства, професор, заслужений  діяч мистецтв України О.П. Цугорка. З вітальним словом виступив кандидат мистецтвознавства, в. о. завідувача кафедри теорії і історії мистецтва О.І.Овчаренко.
Пленарне засідання конференції цього року не було присвячено окремій темі, що зробило можливим обговорити важливі для наукової спільноти теми. Виступили доктор мистецтвознавства, професор, член-кореспондент НАМ України О.А. Лагутенко, доктор мистецтвознавства, доцент, І. А. Павельчук, доктор мистецтвознавства, професор М.Р. Селівачов.

Конференція 2023 року об’єднала понад 70 учасників в роботі 4 секцій.  В ній взяли участь науковці з Києва, Харкова, Одеси, Львова, Кам’янця-Подільського та українські дослідники, які працюють наразі у Польщі, Італії, Німеччині, країнах Балтії.
Найбільшою за кількістю та обсягом тем стала секція українського мистецтва, яка охопила теми від «Ікони Св. Георгія з Маріуполя в НХМУ» (С.Антюшина) до «Переосмислення важкої спадщини радянських часів в сучасному Києві» (Н.Корчина).
Прозвучали також доповіді, що віддзеркалюють новітні дослідження творчості значущих персоналій українського мистецтва –В.Чегодара і М.Глущенка, М.Синякової, М.Стратілата, Н.Зубрицького, М.Дзиндри, Д.Крвавича, В.Меллера, І.Кавелерідзе, К.Піскорського, Т.Яблонської, І.Штільмана та ін. Активність секції, присвяченій українському мистецтву, збільшується щороку і це віддзеркалює процес концентрації наукових зусиль студентства і професійної спільноти саме на глибокому дослідженні вітчизняного мистецтва, його переосмисленні та структуризації. 

Друга секція конференції висвітила актуальні питання сучасної художньої освіти. Обговорення відбувалось навколо доповідей викладачів НАОМА, НАУ, Київського університету ім. Б.Грінченка, Кам’янець-Подільського національного університету ім. І.Огієнка: «Використання нейромереж в навчальному процесі студентів-дизайнерів: інструмент чи загроза» (Ю.Каменецька), «Зміна напрямків розвитку українського мистецтвознавства від УНР до УРСР» (О.Озірна), «Реставраційна освіта в Україні» (Т.Тимченко), «Інновації в дизайн-освіті: традиції паризького ар нуво як актуальні «технології» візуального мистецтва XXI ст.» (І.Павельчук) та ін. Учасники секції дійшли до висновків, що педагогічні прийоми викладання художніх дисциплін та історії мистецтв знаходяться на етапі змін. Досвід співпраці українських викладачів із закордонними інституціями виявив низку проблем пострадянської освіти і допомагає сформувати наразі нові прийоми та методи. Учасники наголосили на необхідності інстутиційної та державної підтримки художньої освіти.

Третя секція, присвячена класичному мистецтву Сходу і Заходу, розпочалась доповіддю О.Денисюк, яка об’єднала в собі теми українського мистецтва та європейської інтеграції. В ній оприлюднено нові, раніше не опубліковані матеріали щодо творчості П.Холодного  з архівів Варшавської академії мистецтв. Коло досліджень охопило сучасну каліграфію Китаю (Н.Стрижко), сучасну західноєвропейську кераміку (Г.Решетньова), фотографії Е. Стейхена (В.Пітеніна), дизайн текстилю М.Лікарц-Штраус (О.Рижова), питання еміграції грецьких митців уVI-IV ст. до н. е (М. Русяєва) ін. Широке коло тем секції продемонструвало зацікавленість українських дослідників у темах мистецтва Сходу і Заходу, незважаючи на важкі сучасні умови і зниження доступності певних музейних фондів та колекцій. Також було наголошено важливість зберігати загально-світовий мистецький вектор вітчизняних досліджень, не зосереджуючись лише на українському мистецтві.

Цього року розширилася нова, 4 секція конференції, присвячена проблемам сучасного мистецтва та арт-менеджменту. Серед персоналій, чия творчість опинилася в колі уваги дослідників,– М. Саркісова, Ж. Кадирова. Ю. Шеїн, Р. Мінін, Н. Мудрук. Жвавість діалогу навколо питань управління проектами, термінології, використання штучного інтелекту та розвитку медіа-арту ще раз підтвердила необхідність наукового дослідження сучасних практик мистецтва.

Конференція вже три роки поспіль відбувається в онлайн форматі. Фотозвіти, програми, збірники публікацій доступні на сайті https://platonconference.kiev.ua

Щиро пишаємось дослідницьким потенціалом України і дякуємо організаторам, модераторам та керівникам секцій. Запрошуємо до участі у наступній конференції в листопаді 2024 року.

FaLang translation system by Faboba