Щорічна Міжнародна наукова конференція "Платонівські читання" носить ім’я видатного вченого, мистецтвознавця, професора НАОМА Платона Олександровича Білецького (1922–1998). Конференція збирає коло однодумців в стінах НАОМА починаючи з 2014 року. Широта наукових інтересів Платона Олександровича дозволила охопити велике коло тем: українське мистецтво від давнини до сучасності, мистецтво Сходу та Заходу, методика викладання профільних дисциплін, проблеми художньої освіти.
Ідея проведення в НАОМА мистецтвознавчої конференції належала мистецтвознавиці, професорці кафедри історії і теорії мистецтва Людмилі Семенівні Міляєвій. Саме вона запропонувала у 2014 році щорічно збиратися в колі однодумців для обговорення питань історії та теорії мистецтва. Незмінним керівником конференції до 2021 року була Людмила Олександрівна Лисенко, науковець та викладач.
Наразі конференція "Платонівські читання" відбувається в онлайн форматі. Матеріали конференції видаються електронною збіркою та публікуються
на сайті видавництва Ліга-прес
http://catalog.liha-pres.eu/index.php/liha-pres/catalog/category/Culture
та сайті конференції https://platonconference.kiev.ua/uk/tezy-dopovidei
29 листопада відбулася Тринадцята Міжнародна наукова конференція "Платонівські читання".
Публікуємо вступне слово Володимира Петрашика, кандидата мистецтвознавства, доцента,
завідувача кафедри теорії та історії мистецтва НАОМА
«Платонівські читання – ХІІІ»: діалог традиції та сучасності в просторі мистецтвознавчої думки
ХІІІ Міжнародна наукова конференція «Платонівські читання» є вагомою подією в академічному житті української мистецтвознавчої спільноти, що об’єднує дослідників теорії та історії мистецтва, культурології, філософії, суміжних гуманітарних дисциплін, а також художників-практиків та молодих вчених. Цьогорічне зібрання було присвячене світлій пам’яті видатного українського мистецтвознавця, професора Олександра Касіяновича Федорука – науковця, чия діяльність стала визначальною для розвитку української мистецтвознавчої думки другої половини ХХ – початку ХХІ століття.
Наукова спадщина О. К. Федорука вирізняється глибиною аналітичного мислення, методологічною виваженістю та широким культурним контекстом. Його праці сприяли осмисленню ключових процесів українського мистецтва, утвердженню національної ідентичності в мистецькій культурі та інтеграції українського мистецтвознавства у світовий науковий дискурс. Важливим є також його внесок у формування наукових шкіл і підготовку нових поколінь дослідників.
Матеріали, представлені у збірнику тез конференції, відображають актуальні напрями сучасних мистецтвознавчих досліджень, демонструють міждисциплінарний підхід та широту проблематики – від історико-мистецьких студій до теоретичних і методологічних пошуків. Учасники конференції, продовжуючи інтелектуальну традицію, закладену попередниками, зокрема П. О. Білецьким, О. К. Федоруком та багатьма іншими дослідниками, актуалізують питання ролі мистецтва в сучасному культурному просторі, його функцій і трансформацій у сучасному світі.
Збірник тез ХІІІ «Платонівських читань» покликаний не лише зафіксувати наукові результати конференції, але й стати платформою для подальшого розвитку фахового діалогу, збереження та примноження інтелектуальної спадщини українського мистецтвознавства. Вшанування пам’яті професора Олександра Касіяновича Федорука в цьому контексті є свідченням тяглості наукової традиції та глибокої поваги до постатей, що визначають обличчя національної гуманітарної науки.
У пленарному засіданні Конференції взяли участь учні Олександру Касіяновича Федорука та його сини, Ярослав Олександрович Федорук та Олесь Олександрович Федорук. Публікуємо стенограму фрагменту засідання.