Щорічна Міжнародна наукова конференція "Платонівські читання" носить ім’я видатного вченого, мистецтвознавця, професора НАОМА Платона Олександровича Білецького (1922–1998). Конференція збирає коло однодумців в стінах НАОМА починаючи з 2014 року. Широта наукових інтересів Платона Олександровича дозволила охопити велике коло тем: українське мистецтво від давнини до сучасності, мистецтво Сходу та Заходу, методика викладання профільних дисциплін, проблеми художньої освіти.
Ідея проведення в НАОМА мистецтвознавчої конференції належала мистецтвознавиці, професорці кафедри історії і теорії мистецтва Людмилі Семенівні Міляєвій. Саме вона запропонувала у 2014 році щорічно збиратися в колі однодумців для обговорення питань історії та теорії мистецтва. Незмінним керівником конференції до 2021 року була Людмила Олександрівна Лисенко, науковець та викладач.
Наразі конференція "Платонівські читання" відбувається в онлайн форматі. Матеріали конференції видаються електронною збіркою та публікуються
на сайті видавництва Ліга-прес
http://catalog.liha-pres.eu/index.php/liha-pres/catalog/category/Culture
та сайті конференції https://platonconference.kiev.ua/uk/tezy-dopovidei
29 листопада відбулася Тринадцята Міжнародна наукова конференція "Платонівські читання".
Публікуємо вступне слово Володимира Петрашика,
кандидата мистецтвознавства, доцента,
завідувача кафедри теорії та історії мистецтва НАОМА
«Платонівські читання – ХІІІ»: діалог традиції та сучасності в просторі мистецтвознавчої думки
ХІІІ Міжнародна наукова конференція «Платонівські читання» є вагомою подією в академічному житті української мистецтвознавчої спільноти, що об’єднує дослідників теорії та історії мистецтва, культурології, філософії, суміжних гуманітарних дисциплін, а також художників-практиків та молодих вчених. Цьогорічне зібрання було присвячене світлій пам’яті видатного українського мистецтвознавця, професора Олександра Касіяновича Федорука – науковця, чия діяльність стала визначальною для розвитку української мистецтвознавчої думки другої половини ХХ – початку ХХІ століття.
Наукова спадщина О. К. Федорука вирізняється глибиною аналітичного мислення, методологічною виваженістю та широким культурним контекстом. Його праці сприяли осмисленню ключових процесів українського мистецтва, утвердженню національної ідентичності в мистецькій культурі та інтеграції українського мистецтвознавства у світовий науковий дискурс. Важливим є також його внесок у формування наукових шкіл і підготовку нових поколінь дослідників.
Матеріали, представлені у збірнику тез конференції, відображають актуальні напрями сучасних мистецтвознавчих досліджень, демонструють міждисциплінарний підхід та широту проблематики – від історико-мистецьких студій до теоретичних і методологічних пошуків. Учасники конференції, продовжуючи інтелектуальну традицію, закладену попередниками, зокрема П. О. Білецьким, О. К. Федоруком та багатьма іншими дослідниками, актуалізують питання ролі мистецтва в сучасному культурному просторі, його функцій і трансформацій у сучасному світі.
Збірник тез ХІІІ «Платонівських читань» покликаний не лише зафіксувати наукові результати конференції, але й стати платформою для подальшого розвитку фахового діалогу, збереження та примноження інтелектуальної спадщини українського мистецтвознавства. Вшанування пам’яті професора Олександра Касіяновича Федорука в цьому контексті є свідченням тяглості наукової традиції та глибокої поваги до постатей, що визначають обличчя національної гуманітарної науки.
Володимир Петрашик,
кандидат мистецтвознавства, доцент,
завідувач кафедри теорії та історії мистецтва НАОМА,
заслужений діяч мистецтв України